Особливості походів на Кавказ

Краса Кавказу оспівана в безлічі балад і віршів, адже в цих горах об'єдналися і суворі скельні вершини, і стрімкі гірські річки з водоспадами, і різнобарв'я альпійських лугів. Словом все, що душа бажає тут є!

Але є й інша сторона медалі - складність. Справа в тому, що Кавказ - це вже справжні високі гори, тут є безліч категорійний маршрутів, складних перевалів і вершин. Саме це і приваблює сюди спортсменів-туристів. Вони беруть мотузки, системи, кішки, залізо і відправляються за новими розрядами і враженнями. Ми ж намагаємося побудувати наші походи по Кавказу щоб красу природи зробити доступною всім бажаючим. Від вас не потрібно спеціальних навичок, а тільки хороша фізична форма, сильна воля і бажання.

Особливості походів по Кавказу:

• Вага рюкзака. В основному маршрути походів не кругові і проходять на віддалі від цивілізації. Можливості докупити продукти не буде, тому із самого початку і до кінця маршруту все несемо на собі. Рюкзаки будуть важче, ніж в походах по Криму чи Карпатам. Намагаємося зменшити вагу використовуючи сушку, сублімати, замінник цукру.
• Висота. Більшість маршрутів проходить на висоті понад 2000 метрів, де дров уже немає, відповідно і багаття палити ні з чого. Їжу готуємо на пальниках.
• Почуття голоду. На чистому повітрі, при великих навантаженнях, організму постійно хочеться їсти. Пам'ятаючи про обмеження в вазі рюкзака, це бажання доведеться перебороти і звикнутися з ним. Зазвичай воно виникає вже на 2-3-й день походу. Меню складено так, що енергії і калорій буде достатньо, але за похід ви все ж схуднете і підсушитися. До речі, кому треба - візьміть на замітку))
• Мокрі ноги. Буде багато бродів, тому ноги часто мокрі. Як не дивно, але чи клімат такий чи ще що, але простудні захворювання на Кавказі рідкість. А ось мозолі ні, тому запасаємося пластиром. Особисто мене від мозолів рятували хороші трекінгові черевики і термошкарпетки.
• Вода. У чому в чому, а от у воді нехватки немає. Тисячі невеликих струмочків, водоспадиків і річечок будуть на нашому шляху.
• Погода. Ранок зазвичай сонячний, але до обіду збираються хмари, а до вечора вже може піти дощ. При чому, не просто піти, а полити, як з відра. До цього часу вже потрібно стати табором. Втім, бувають і походи з одним-двома невеликими дощиками. Як пощастить.
• Прикордонна зона. Деякі маршрути проходять через прикордонні зони, пропуску туди оформляються за 2 місяці до початку походу. На такі тури заявки потрібно подавати дуже заздалегідь.
• Віддаленість. Більшість маршрутів віддалені від цивілізації і до найближчого селища може бути кілька днів шляху. Тому, якщо зважилися йти в похід, то треба йти до кінця. Тут вже не вийде так просто зійти з маршруту, як у походах по Криму.